- образотворчий
- —————————————————————————————образотво́рчийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
образотворчий — а, е. Який формує, створює образи (див. образ I 2)). •• Образотво/рче мисте/цтво мистецтво, що втілює художні образи на площині та в просторі (живопис, графіка, скульптура і т. ін.) … Український тлумачний словник
іконографія — ї, ж. 1) Опис і вивчення різноманітних зображень певної особи, події, сюжету тощо у творах живопису й скульптури. 2) збірн. Сукупність таких зображень. •• Музи/чна іконогра/фія а) систематизований перелік різноманітних художніх зображень,… … Український тлумачний словник
логотип — а, ч. Комбінація початкових букв, що являє собою скорочену назву якої небудь установи, підприємства, фірми і т. ін. (зазвичай у вигляді вензеля). || Постійний словесний, образотворчий або об ємний знак, комбінований з літерами, цифрами, словами… … Український тлумачний словник
образотворчість — чості, ж. Властивість за знач. образотворчий … Український тлумачний словник